Роферон-А р-н д/п/к введ. 6 млн. МО/0,5 мл: шприц-тюбик № 1

Показання:

• Лікування ворсинчастоклітинного лейкозу.
• Лікування прогресуючої, безсимптомної саркоми Капоші у хворих на СНІД з числом CD4 >250/мм³.
• Лікування хронічної фази Ph-позитивного хронічного мієлолейкозу. Роферон^®-А не є альтернативним лікуванням хронічного мієлолейкозу у пацієнтів, які мають родичів з ідентичним людським лейкоцитарним антигеном і яким планується чи можлива у найближчому майбутньому алогенна трансплантація кісткового мозку. На сьогодні невідомо, чи можливо вважати Роферон^®-А радикальним лікуванням цього захворювання.
• Лікування шкірної Т-клітинної лімфоми. Інтерферон альфа-2а (Роферон^®-А) може бути активним у пацієнтів з прогресуючим захворюванням і які є рефрактерними до стандартного лікування або у яких стандартне лікування вважається недоречним.
• Лікування гістологічно підтвердженого хронічного гепатиту B у дорослих, які мають маркери вірусної реплікації, тобто позитивного на ДНК вірусу гепатиту В (ДНК ВГВ) або HBeAg.
• Лікування гістологічно підтвердженого хронічного гепатиту С у дорослих, які мають антитіла до вірусу гепатиту С або РНК вірусу гепатиту С (РНК ВГС) і підвищення активності сироваткової аланінамінотрансферази (АЛТ) без ознак печінкової декомпенсації.

Ефективність інтерферону альфа-2а в лікуванні гепатиту С підвищується при комбінованому застосуванні з рибавірином. Монотерапія препаратом Роферон^®-А має проводитися при непереносимості або наявності протипоказань до застосування рибавірину.

• Лікування фолікулярної неходжкінської лімфоми.
• Лікування розповсюдженої нирковоклітинної карциноми.
• Лікування злоякісної меланоми ІІ стадії за класифікацією Американського об’єднаного онкологічного комітету (товщина пухлини > 1,5 мм за Бреслоу, ураження лімфовузлів та віддалені метастази відсутні) після хірургічної резекції.